Протести, перемоги і репресії в Україні, 2011

Зміст

Методологія дослідження та типологія подій
Розділ 1. Загальні тенденції протестної активності (Володимир Іщенко)
Розділ 2. Протести найманих працівників (Оксана Дутчак)
Розділ 3. Протести на захист прав дрібних підприємців (Марина Шпікер)
Розділ 4. Протести на захист інтересів пільговиків (Марина Шпікер)
Розділ 5. Студентські протести (Дарина Коркач)
Розділ 6. Репресії проти протестів (Остап Кучма)
Розділ 7. Успішність протестів (Наталя Онищенко)
Замість висновків

Протести, перемоги і репресії в Україні: результати моніторингу 2011 р. /За ред. В.Іщенка. – К.: Центр дослідження суспільства, 2012. – 72 с.

Другий річний звіт Проекту моніторингу протестних поді ЦСТД представляє свіжі дані про протести, репресії та перемоги протестних ініціатив в Україні. У 2011 році ми продовжили збирати дані про всі (незалежно від тематики та чисельності) фактичні протестні події, їхню форму, учасників, цілі, вимоги, місце і час проведення тощо, що відбуваються в реальному часі на території нашої країни і про які зявлялися інформаційні повідомлення у веб-медіа. Представлені у звіті дані охоплюють період з 1 січня 2010 р. по 31 грудня 2011 р.

Проект Ukrainian Protest and Coercion Data (UPCD) стартував у вересні 2009 року. З жовтня 2011 р. ми співпрацюємо з кампанією «За мирний протест!», надаючи правозахисникам аналітичну інформацію про протести та порушення права на мирні зібрання і продовжуючи виконувати першопочаткові завдання проекту. Це, по-перше, створення публічної бази даних, що могла б використовуватися для різноманітних досліджень якнайширшого спектру протестів, суспільних рухів та їх взаємодії з державою в Україні. На жаль, державна статистика «масових заходів» Міністерства внутрішніх справ продовжує завищувати кількість протестів в Україні як мінімум на один, або й на два порядки та надає надзвичайно дивний розподіл кількості протестів за областями, а тому створення бази даних протестів за систематичною методикою є нагальною потребою.

Другим нашим завданням є посилення уваги до низових соціально-економічних протестів з боку широкої громадськості, журналістів, науковців та політиків. Минулий рік відзначився кількома масовими загальнонаціональними кампаніями з соціально-економічними вимогами: виступи студентів проти комерціалізації вищої освіти, чорнобильців та афганців за збереження пенсій, працівників освіти за підвищення зарплатні. Але наскільки ці приклади гучних та частково успішних кампаній стають типовими для української протестної активності? Наскільки соціально-економічні протести стають масовішими, організованішими та політизованішими? Як свідчать наші дані, все ще значна частина соціально-економічних протестів лишаються розпорошеними, локальними та проігнорованими провідними політичними силами. Збір, узагальнення, аналіз і поширення інформації про протестні події є одним з необхідних перших кроків у налагодженні горизонтальних мереж солідарності та довіри задля створення масових і потужних рухів на захист базових соціальних прав мешканців нашої країни.

Завантажити брошуру

Top