Існує небезпека ескалації радикальних протестів та репресій

31 травня на прес-конференції в інформаційній агенції «Укрінформ» Володимир Іщенко, соціолог, заступник директора Центру соціальних і трудових досліджень (ЦСТД), представив останні результати систематичного моніторингу протестів, репресій та поступок ЦСТД щодо останніх тенденцій у репресіях проти протестів в Україні у квітні-грудні 2015 р. Проект здійснюється за підтримки Національного фонду підтримки демократії.

Ситуацію з дотриманням свободи мирних зібрань на прес-конференції також прокоментували правозахисники Володимир Чемерис, голова ВГО «Інститут Республіка», та Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Центру громадянських свобод.

Завантажити прес-реліз у форматі .doc

Підсумок результатів моніторингу Центру соціальних і трудових досліджень

В Україні існує небезпека ескалації радикальних протестів та репресій. Загальна кількість протестів, як і кількість конфронтаційних і насильницьких подій, досі значно перевищує кількість протестів та їх радикалізм напередодні Майдану. Як і за часів Януковича, у 2015 році знову починають домінувати соціально-економічні протести (45% від усіх протестних подій). Протестувальників знову починають більше турбувати питання громадянських прав та свобод, зокрема, свавілля правоохоронців та корупція. Майже кожен другий протест відбувається з використанням насильства або конфронтаційної тактики. Спостерігається тенденція до радикалізації навіть традиційно мирних протестів, зокрема, соціально-економічних. Водночас, у 2015 році кількість репресій проти протестів залишається надзвичайно високою, перевищуючи показники часів Януковича у три-чотири рази. Зростання рівня репресій порівняно з 2013-14 роками спостерігається навіть щодо протестів, які не мають стосунку до сепаратизму і не характеризуються високим рівнем насильства, в тому числі, проти протестів на захист громадянських прав і свобод.

CSLR - Repressions in 2015 - May 31 2016 - 1Протести 2015 року: загострення соціальних проблем та радикалізація протестів

Загальна кількість протестів, як і кількість конфронтаційних і насильницьких подій, досі значно перевищує кількість протестів та їх радикалізм напередодні Майдану. За квітень-грудень 2015 р. зафіксовано 4394 протестні події, серед яких майже половина були конфронтаційними або насильницькими*. Це вказує на невирішеність нагальних проблем українського суспільства, які можуть спровокувати нову масову радикальну протестну хвилю.

Рівень протестів високий у всіх регіонах під контролем української влади. Однак, найбільше (порівняно з ситуацією напередодні Майдану) кількість протестів зросла в східному регіоні (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області), де рівень підтримки чинного уряду особливо низький.

Як і за часів Януковича, у 2015 році знову починають домінувати соціально-економічні протести (45% від усіх протестів). Це може свідчити про накопичення невдоволення  соціально-економічним становищем серед громадян та відсутність політичних сил, здатних представляти їхні інтереси. Також протестувальників знову починають більше турбувати питання громадянських прав та свобод (30%), зокрема, свавілля правоохоронців та корупція.

У квітні-грудні 2015 кількість конфронтаційних (30%) та насильницьких (17%) протестів залишалася високою, удвічі вищою ніж за часів Януковича та навіть під час Майдану. Майже кожен другий протест відбувається з використанням насильства або конфронтаційної тактики. Найчастіше насильство використовували у ідеологічних та політичних протестах. Найбільш насильницькими виявляються антиурядові протести, що свідчить, в тому числі, і про обмеження можливостей для мирного висунення подібних вимог.

Найбільшу кількість протестних конфронтацій і насильства зафіксовано на Донбасі, інших східних областях та на півдні країни (понад 50% від усіх протестів). Однак, навіть у центральних та західних областях рівень радикальності протестів минулого року залишався суттєво вищим ніж у попередні періоди.

Спостерігається тенденція до радикалізації навіть традиційно мирних протестів, зокрема, соціально-економічних (майже 40% таких протестів були насильницькими або конфронтаційними). Це може свідчити, по-перше, про загострення соціально-економічних конфліктів навколо обмежених ресурсів, зокрема, землі для забудівель, та збільшення невдоволення матеріальним становищем. По-друге, за умови загальної радикалізації суспільства використання конвенційних мирних тактик протесту стає неефективним.

CSLR - Repressions in 2015 - May 31 2016 - 2

Репресії проти протестів у 2015 році

У 2015 році кількість репресій проти протестів залишається надзвичайно високою, перевищуючи показники часів Януковича у три-чотири рази. Під час Майдану та після Майдану в 2014 році кожна четверта протестна подія зазнавала репресивної реакції, у 2015 році – кожна друга.

Інтенсивність репресій зросла у всіх регіонах країни. На Донбасі (під контролем української влади) репресивна активність втричі перевершує протестну, відображаючи значні обмеження протестної діяльності превентивними діями з боку влади.

Навіть якщо виключити з розрахунків негативні реакції на протести на підтримку федералізації/відокремлення від України за участі представників незаконних збройних формувань, то інтенсивність репресій проти протестів все одно залишається дуже високою – кожен третій зі ста протестів зазнає утисків.

Повне виключення з розрахунків репресій проти протестів на підтримку федералізації/відокремлення дає результат 18 репресій на сто протестів у квітні-грудні 2015 року, що відповідає кількості репресій у останній рік правління Януковича. Для нинішньої влади це свідчить про погіршення ситуації зі свободою мирних зібрань, адже у 2014 році відповідний показник становив 12 репресій на сто протестів.

Протести з високим рівнем насильства репресуються українською владою інтенсивніше. Проте, зростання репресивної активності не має систематичного зв’язку з рівнем насильства під час протестів, тобто має вибірковий і, ймовірно, політично зумовлений характер. У квітні-грудні 2015 році протести з винятково ідеологічних питань, третина з яких відбувається із застосуванням насильства, зазнавали репресій майже так само часто, як і протести з вимогами виключно громадянських прав і свобод, у той час як останні мають стабільно низький рівень насильства (7%).  Таким чином, протести з вимогами винятково громадянських прав і свобод репресуються вдвічі активніше ніж у 2014 році і так само часто, як і за Януковича. Політизовані протести на захист громадянських прав теж наражаються на більший рівень негативних реакцій (18:100), ніж у 2014 році (11:100), хоч і нижчий, ніж у 2013 році.

Частота репресій проти соціально-економічних протестів впала у 2014 році (до 8:100), але знову зросла у 2015 році (до 12:100), перевершивши останній рік правління Віктора Януковича (11:100). Активність репресій проти політизованих соціально-економічних протестів у 2015 році зросла (до 16:100) порівняно з 2014 роком (10:100) і суттєво перевищила 2013 рік (14:100).

В умовах наростання невдоволення громадян соціально-економічною ситуацією, зростання кількості та радикальності протестів часті та політично вибіркові репресії будуть, скоріше, розпалювати, аніж вгамовувати протестувальників, сприяючи ескалації насильства (як сталося під час Майдану), не вирішуючи причини соціального незадоволення. Надзвичайно високий рівень репресивної активності залишає значні ризики розправи з політичними суперниками та невдоволеними чинним урядом, правоохоронною системою або соціально-економічним становищем громадянами.

CSLR - Repressions in 2015 - May 31 2016 - 3

*Якщо не зазначено інакше, з розрахунків виключені всі події після 18 березня 2014 р. у АР Крим і м. Севастополь та всі події з 5 вересня 2014 р. у районах Донецької і Луганської областей, що контролюються сепаратистами. Не враховуються також бойові дії в рамках АТО на Донбасі.

Ознайомитися з графіками та таблицями з даними щодо протестів і репресій, а також із методикою та класифікацією подій можна в звіті «Репресії проти протестів в Україні: квітень-грудень 2015 р.» на сторінці http://cslr.org.ua/represiyi-proti-protestiv-v-ukrayini-kviten-gruden-2015/.

ДОВІДКОВО:

Моніторинг протестів, репресій і поступок проводиться з жовтня 2009 року. Це унікальний проект з систематичного збору інформації про всі (незалежно від тематики та чисельності) протести, репресії та поступки у відповідь на протести, що відбуваються в реальному часі на всій території України на основі моніторингу більше 190 національних, обласних і активістських веб-медіа.

Метою даного проекту, що здійснюється Центром соціальних і трудових досліджень та за підтримки Національного фонду підтримки демократії, є об’єктивне вивчення протестної активності та суспільних рухів в Україні і доведення до відома широкої громадськості цієї інформації з метою захисту права на мирні зібрання та привернення уваги до низових соціально-економічних протестних ініціатив.

Центр соціальних і трудових досліджень – створений у 2013 році незалежний некомерційний центр з аналізу соціально-економічних проблем, колективних протестів, трудових відносин і конфліктів.

Контактна особа:

097 396-44-99 – Володимир Іщенко, заступник директора Центру соціальних і трудових досліджень

Top